Біг прийшов у моє життя якось не постукавши навіть. Тато – фізрук, тому шансів на «кожному своє» в мене практично не було. Я мусила бігти, бо хто, коли не я, бо в «тебе ж генетика бігуна», бо честь школи, району, честь тата, і взагалі біг – це прекрасно!!!

Звісно, нові бігові доріжки, оте казкове рівнесеньке покриття, чітка біленька розмітка і навіть можливість освіжитися водичкою з фонтанчика, що ними модернізували й покращили нещодавно наш стадіон,– це ніби дарунок від богів бігу. І не тільки для мене, а, як виявилося, для десятків мешканців міста. Я була приємно здивована, коли на око порівняла статистику відвідувачів до і після. В наших рядах «зожників» помітно побільшало. Бігає мале й доросле, струнке й «ловке». Щоб ви розуміли, у нас в селі «ловкими» називали доволі-таки огрядних жіночок, які вагами зранку не переймаються і погоджуються, що панянка з кістками – явище не естетичне, а тому й собі дозволяють досить пишні форми. Так от бігають всі. Повільно, швидко, одне коло, 18 кіл! (уявіть!), з зупинками, з кардіонавантаженнями. Останній вид бігу – це доволі складний спосіб бігу, що потребує підготовки і суворого контролю дихання, через коло ти пришвидшуєшся або підключаєш швидкісні пробіги вгору-вниз між рядів з глядацькими сидіннями. Я таке колись практикувала, але зараз ледве у середньому темпі пробігаю 5 кіл, а це трохи більше 2 кілометрів. Проте кількість бажаючих потренуватися у вечірній час додає мені віри у свої сили, тому чекатиму на свою зустріч з кардіо.


Як на мене, така популярність оновленого стадіону – це свого роду перемога суспільства. Батьки приводять діток і бігають або разом з ними, або по черзі. Декілька днів назад спостерігала, як мама двох чудових дітлахів, дівчинки і хлопчика, тренує свого сина, поки її маленька донечка влаштовує їй самій насичене кардіо поміж сидінь. Хлопчик пробіг 15 кіл, на вигляд йому не більше 8-9 років, біг легко, у прискореному, порівняно з моїм, темпі, у навушниках, як і годиться дорослому бігуну, тримав дихання і час від часу посміхався мамі. Мене надихають такі родини. Адже там, де пропагують здоровий спосіб життя, фізичну витривалість, турботу про своє тіло, там самоліквідуються безліч соціальних негативних явищ, більше того – в таких родинах формуються сильні особистості, стійкі до зовнішніх впливів і спроб маніпуляції масами. А ще мене стимулюють не лінуватися бабусі, які приходять підтримати своє здоровя на бігових доріжках. Бабусі в основному ходять, а не бігають, але так хвацько, аж трохи з підстрибом. І знаєте що? Їхні очі! В них - любов і жага до життя. Це так круто! Їй за 70, але вона ще ого-го! Виходи стільки ж по стадіону, як тобі хоча б 45 стукне!

В середньому о 21.00 в парку тренується близько 40 людей щодня. Стабільно 30 з них – це відвідувачі стадіону. Цікаво там спостерігати за професійними спортсменами. Їх одразу можна помітити: систематичність, автоматизованість, відпрацьованість до взірця і неймовірна грація та міць у кожному русі. Я там зустрічаю боксерів, гімнастів, тренерів різних єдиноборств, йогів та інших. Мій старший син найбільше любить спостерігати за чоловіком, який стріляє з лука. Ну, це і не дивно. Я і сама уповільнюю темп, аби в черговий раз насолодитися видовищем: коли стріла потужно летить в мішень і жодного разу ще не потрапила в молоко, а лише в саме яблучко. У мене з прицілом не дуже склалося, тому прямі попадання без похибки – це щось на кшталт «фокуси Коперфільда».

 

Оновлений стадіонПавліна Туменко
Оновлений стадіонПавліна Туменко
Оновлений стадіонПавліна Туменко
 


Працівники стадіону хоч і поводяться дуже чемно, але з тим уважно спостерігають за порядком і роблять зауваження, якщо деякі мами не розуміють, що ходити у взутті по новеньких сидіннях не годиться і не дозволено навіть діткам. Деякі мами трохи обурюються: «Ой, что там те сандалики навредят?!» Але в основному всі реагують з розумінням і вибачаються за поведінку маленьких непосидюхів. Як правило, порожні пляшки від води люди також викидають у смітник, але трапляються й такі, що вважають залишену пляшку не «архі» порушенням. А це, погодьтеся, має вигляд не комільфо. Потренувався, прибери за собою, адже це - максимум хвилина часу! Смітники поруч. Сподіваюся, що випадки «свинства» все ж рідшатимуть з часом. Ще працівник стадіону розповів моєму синові, що травичка на полі поливається 12 годин і що «поливалку» треба пересувати «вручну». Син сказав, що це важка праця, на що його співбесідник посміхнувся і відповів : «Нічого складного, адже я зараз сиджу і спілкуюсь з тобою, а отже – відпочиваю!» Іноді вночі до стадіону приходять непрохані гості, перелізаючи через паркани і стіни. Але їх успішно випроваджують, натякаючи, що не час і не місце!
А взагалі, от для чого я писала свої нехитромудрі спостереження за життям мешканців міста в розрізі вечірнього стадіону. Мої візити туди щовечора – це яскрава ілюстрація до «хтось шукає причини, а хтось знаходить можливості!» Не кожен може відвідувати тренажерний зал. Не у всіх є час для спорту і свого здоров
я вдень. Але якщо ти дійсно хочеш тримати себе у формі, то неможливого немає. Стадіон відкритий аж до 23.00. Не рідко саме у цей час ми з сином залишаємо стадіон. І частенько разом з нами бігають до такої пізньої пори інші любителі спорту й активного способу життя, бо саме цей час є для них найзручнішим, а в системі їх пріоритетів здорове тіло займає не останню позицію. Звісно, ми всі там різні, у кожного свої проблеми, свої життєві вектори. Але є в нас і дещо спільне. Спорт не лише дисциплінує, він додає відчуття впевненості, насиченості твоєму життю, позитивних емоцій від маленьких перемог над собою. Колись мене дуже вразила фраза знайомого тренера. «Я не восторгаюсь красивыми фигурами от рождения, это повезло с генетикой, я уважаю людей, которые шаг за шагом слепили свое идеальное тело и постоянно работают над собой вопреки обстоятельствам и якобы отсутствию условий. Вот, на самом деле – победитель, заслуживающий уважения!» Не знаю, як вас, а мене така позиція надихнула після других пологів, попри скепсис лікарів повернути собі здорову форму тіла. Крок за кроком! На звичайному стадіоні, серед десятків тих, хто із задоволенням щодня приходить розім’яти мязи і отримати чергову порцію адреналіну під назвою «спорт»!

 

Комментарии:

Последние новости