Дорога до «Будинку сонця» в Космачі була випробуванням, але зустріч з горами того вартувала

Поделиться в Facebook Написать в Twitter

Замість подорожі на потязі обрати пересування країною на авто, подолавши шлях від Азовського узбережжя до Карпат, де спробувати справжню італійську піцу та влаштувати фотополювання на гриби, а ще гуляти чарівним Франківськом в компанії знаної української письменниці — таким насиченим був відпочинок родини Даниліних-Терещенків.

Про це мама Олена, яка народилась і виросла в Мелітополі, розповіла MLTPL.City в рубриці «Глобус Украины».

Гірські краєвиди після морського узбережжя виявились приємними оку, і не менш цікавими, - зізнається Олена Даниліна

— Друга половина цьогорічного родинного відпочинку пройшла під гаслом: «Лучше гор могут быть только горы, На которых еще не бывал», — пояснила вибір місця відпочинку Олена Даниліна. — Трохи поностальгувавши за горами кримськими, ми спрямували свій погляд на Карпати. Діти до серпня були в бабусі й дідуся в рідному Мелітополі, тож до гір нам довелося подолати з тисячу кілометрів. Ще одне відкриття цього літа — подорож на власному авто. Останнім часом зростання цін на пасажироперевезення залізничним транспортом зовсім не радує, та й сервіс нерідко шкутильгає. А пересування своїм транспортом — це можливість рухатися у власному темпі, можливість побачити не лише точку відправлення й прибуття, а й інші цікаві міста й місцевості.

Отже, наш шлях на початку серпня проліг спочатку від Мелітополя до Києва, що став другим рідним містом, а потім на захід — до мальовничого села Космач. Дороги на північ і захід від столиці на порядок краще від тих, що з’єднують Київ з півднем. Траса Київ-Чоп майже на рівні європейських. Чого поки що не скажеш про дорогу від Мелітополя до Києва. Утім надія на краще є, бо за Дніпром ведуться активні дорожні роботи, тож ми сподіваємось, що наступного літа дорога на батьківщину стане комфортнішою. Радіючи змінам рослинності й ландшафтів за вікном, ми доволі швидко подолали шлях до Івано-Франківська й надвечір були в очікуванні зустрічі з новим місцем.

Гірські краєвиди після морського узбережжя виявились приємними оку, і не менш цікавими

Варто сказати, що відпочинок у Космачі став можливим завдяки знайомству в мережі Facebook з однією родиною киян, яка настільки полюбила гори, що придбала там будиночок, відремонтувала його й кілька років поспіль проводить у горах літо. Минулого року ця родина вирішила приймати в себе гостей. Наше знайомство тривало якийсь час лише в соціальній мережі і ґрунтувалося на літературно-мистецьких інтересах. І от всі зірки склалися й ми стали гостями «Будинку сонця» в Космачі.

Тож фото будинку і краєвидів ми бачили, але дорога до цього місця стала для нас випробуванням. Після Івано-Франківська вона ставала все гіршою і гіршою, аж поки в селищі Яблунів ми не звернули на Космач. Останні 12 км «такої собі» дороги ми долали цілу годину зі швидкістю підтоптаної життям кобили. Вузенький напрям до селища — дорогою це назвати язик не повертається — проходив місцями над стрімким потоком річки упритул до схилів, спускався й піднімався серпантином. Це був досвід, після якого мало що може налякати. Нагородою за важкий шлях стало мальовниче село, що переважно розташувалося в долині й частково — на пагорбах. Скупчення поодиноких будиночків й господарських будівель, наче чиєюсь щедрою рукою розсипаних серед лісу, тут називають присілками. Ніч, що раптово спустилася на гірську оселю, розкинула над нами зоряне шатро. Так багато зірок і так близько, що можна дотягтися рукою, ми не бачили ніколи.

Під час прогулянки в гори родина Даниліних-Терещенків могла і вполювати грибів у об’єктив, і скуштувати солодких ягід
Під час прогулянки в гори родина Даниліних-Терещенків могла і вполювати грибів у об’єктив, і скуштувати солодких ягід
Під час прогулянки в гори родина Даниліних-Терещенків могла і вполювати грибів у об’єктив, і скуштувати солодких ягід
Під час прогулянки в гори родина Даниліних-Терещенків могла і вполювати грибів у об’єктив, і скуштувати солодких ягід
Під час прогулянки в гори родина Даниліних-Терещенків могла і вполювати грибів у об’єктив, і скуштувати солодких ягід
Під час прогулянки в гори родина Даниліних-Терещенків могла і вполювати грибів у об’єктив, і скуштувати солодких ягід
 

Відпочинок у Космачі був подібний до того, що нині називають модним словом «зелений туризм». Разом із господарями нашого помешкання ми ходили до сусідів за молоком і сиром, спостерігали за випасом худоби й заготівлею сіна. До речі, мешканці Космача — сучасні люди. Косити отаву доручають переважно газонокосаркам, звук яких нерідко будив нас зрання. А ще у нас були росяні ранки і зоряні ночі, лісові ягоди й відсутність інтернету. Але найбільше враження — то гори. Перше, що ми бачили зранку, то були гори, що кожного разу інакше вимальовувалися на горизонті — то потопаючи в тумані, то проступаючи об’ємною картинкою в проміннях сонця. А найцікавіше було піднятися на гору, хоч і не надто високу. Дорогою ми пройшли листяний і хвойний ліс, зустріли гірську річку й джерело з кришталевою водою, жабок і мурах. Піднімалися під супровід лісових тенорів. Захоплювалися фотополюванням на гриби, адже в їстівних грибах ми не дуже розбираємось, а неїстівні такі гарні, що самі просяться в об’єктив. На вершині нас чекала інша точка зору на селище й навколишні пагорби. А ще — брусниця, чорниця й лісова малина, яка за своїм солодким смаком перевершує садову (принаймні нам так здалося після тривалого підйому).

Справжня італійська піца в Космачі та інші смаколики в атмосферній ресторації Франківська додали емоцій в подорож
Справжня італійська піца в Космачі та інші смаколики в атмосферній ресторації Франківська додали емоцій в подорож
Справжня італійська піца в Космачі та інші смаколики в атмосферній ресторації Франківська додали емоцій в подорож
 

Село Космач має давню історію й береже традиції, водночас відкрите новому й сучасному. Крім газонокосарок, ми відзначили скутери й мопеди, якими впевнено лавірують вузькими гірськими стежками як малі, так і старі. Однією з цікавинок селища є справжня італійська піца, яку готують у «Вілла Марія» (місцеві розповідали, що італійського сеньйора привезла з заробітків одна пані). В центрі села розташовані церкви, оздоблені металевими чеканками, є велика загальноосвітня школа й ще кілька початкових шкіл на присілках, бо дітям взимку важко спускатися щодня по 2-3 кілометри в центр.

Село Космач не схоже на степових «колег» - тут домівки та господарські будівлі розкидані по долині и пагорбах
Село Космач не схоже на степових «колег» - тут домівки та господарські будівлі розкидані по долині и пагорбах
Село Космач не схоже на степових «колег» - тут домівки та господарські будівлі розкидані по долині и пагорбах
 

Вповні насолодившись злиттям із природою, ми повернулися до цивілізації вже у Івано-Франківську. Тут знов у нагоді стали мої комунікативні здібності. Цього разу нас гостинно зустрічала й знайомила зі своїм містом колега — викладач Прикарпатського університету, доктор філологічних наук, письменниця Ольга Деркачова.

Познайомитись з містом Олені Даниліній з родиною допомогла колега - викладач Прикарпатського університету, письменниця Ольга Деркачова

Оля не один раз була в Мелітополі — на наукових конференціях нашого університету, з презентацією своїх книжок. А от нам нагода зробити візит у відповідь все ніяк не випадала. Знову ж таки — зірки зійшлися в потрібну комбінацію цього серпня, тож ми провели чудовий вечір в гостинному Івано-Франківську. Пройшли пішохідною стометрівкою, помилувалися віднайденими старовинними стінами зовнішнього укріплення міста — вони чудово вписані в сучасну архітектурну композицію. Зверху облаштовано майданчик з кав’ярнями, а у напівпідвальному приміщенні розташувалися сувенірні магазини й майданчики для виставки картин і сучасних скульптур. Щодо останніх — в центрі міста чимало кованих композицій — це подарунки містянам і гостям від ковалів, які щороку приїздять на міжнародний фестиваль.

В Івано-Франківську можна натрапити на старовинні стіни, ковані композиції і цікавий фонтан, в центрі якого можна бігати
В Івано-Франківську можна натрапити на старовинні стіни, ковані композиції і цікавий фонтан, в центрі якого можна бігати
В Івано-Франківську можна натрапити на старовинні стіни, ковані композиції і цікавий фонтан, в центрі якого можна бігати
В Івано-Франківську можна натрапити на старовинні стіни, ковані композиції і цікавий фонтан, в центрі якого можна бігати
 

Діти з задоволенням погралися у фонтані, з якого вийшли сухими. Смачним фіналом знайомства стала вечеря в «Сімейній ресторації Мулярових», яка відтворює інтер’єрний, мовний і кулінарний колорит міста початку ХХ століття. До речі, над художньою обробкою історії Стефанії Мулярової, за рецептами якої готують страви в ресторації, працює моя колега, тож цілком імовірно, що невдовзі вони завітає до Мелітополя з презентацією нової книги. Подорож на захід країни стала для нашої родини прекрасною можливістю розширити свої географічні, культурні, мовні, кулінарні горизонти, здобути новий досвід, отримати неповторні емоції.

Фото з архіву родини Даниліних-Терещенків

Комментарии:

Последние новости