Реформи торкнулись і лісового господарства України. З розвитком сучасних інформаційних технологій змінюється і підхід до формування лісогосппідприємств. Питання реформування лісового господарства держави обговорюється вже не перший рік.
Враховуючи екологічну, економічну та соціальну роль лісів, на думку фахівців лісового господарства доцільно при реформуванні дотримуватися базових принципів – збереження держпідприємств лісового господарства як юридично самостійного господарчого суб’єкта державної форми власності. Але питань у зв'язку з укрупненням лісгоспів у рамках реформування галузі виникло чимало. Мелітополь.Сіty за їх роз'ясненням звернувся до голови Державного агентства лісових ресурсів Юрія Болохівця.
Голова Державного агентства лісових ресурсів Юрій Болоховець
- Зараз все приватизується, але торкнеться це наших лісів? Яке майбутнє у лісгоспів? Держлісагентство виступає за недопущення приватизації у лісовому секторі чи навпаки?
- Держлісагентство виступає за недопущення приватизації у лісовому секторі, ці слова підкріплюємо реальними діями. Наша команда ініціювала внесення лісгоспів до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, згідно з урядовим законопроектом №4020 «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (додаток №5). Крім цього, Лісовий кодекс України у частині 2 статті 16 трактує, що ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство», зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України «Про концесію».
- Навіщо необхідна зараз реформа? Чи потребує лісове господарство країни таких змін?
- Сьогодні стан ведення лісового господарства потребує адаптації до сучасних запитів із боку суспільства. Реформування передбачає оновлення нормативно-правової бази, збільшення фінансування, узгодженості дій органів державної та місцевої влади, чіткого розподілу повноважень, формування фінансово стійких та конкурентоспроможних державних лісогосподарських підприємств. Крім того, ми активно працюємо над диджиталізацією галузі й переводимо послуги в онлайн. Але найскладнішим питанням є оптимізація лісгоспів. Ефективність підприємства, яке веде господарство на площі 10-15 тисяч гектар, недостатньо висока. Тому сьогодні здійснюється системна трансформація сфери лісогосподарювання для забезпечення нової якості ведення лісового господарства на всіх рівнях.
- За яким принципом відбувається оптимізація лісгоспів?
- Першочергове завдання лісівників – збереження теперішнього і створення нових високопродуктивних насаджень.
Ключовими аспектами в об’єднанні лісгоспів були далеко не тільки економічні показники. При прийнятті рішення враховано більше ніж десять параметрів діяльності лісогосподарських підприємств, серед яких соціальні, адміністративні, виробничі, безпекові, рекреаційні, інвестиційні умови. Особливу увагу ми звертали на доцільність розташування адміністративно-управлінського корпусу майбутнього об’єднаного підприємства, зважаючи на: географічне розташування, економічну розвиненість району, територіальне сполучення та інші фактори, зокрема можливості швидкого реагування на виникнення лісової пожежі.
Крім показників діяльності підприємств були враховані також потенційні загрози їхньої господарській діяльності в майбутньому, для прикладу зменшення розрахункової лісосіки коштом заповідання земель лісогосподарського призначення. З метою врахування особливостей та специфіки кожного регіону територіальні органи Держлісагентства опрацювали та надали можливі шляхи оптимізації наявних лісогосподарських підприємств для покращення у майбутньому організації й управління виробничо-господарською діяльністю та поліпшення фінансового стану підприємств.
Що стосується принципів об’єднання підприємств, то рішення приймалося індивідуально по кожному підприємству, враховуючи специфіку кожного регіону, на основі комплексу показників діяльності лісогосподарських підприємств.
Зазначимо, що в середньому адміністративні витрати на одну «контору» становлять близько 7 млн грн/рік. (127 підприємств, які будуть об’єднані, з 7 млн/рік = це додатково 890 млн грн на розвиток).
- Яка доля спіткає працівників лісових господарств? Деякі з них в них все життя працюють, чи планується скорочення людей на підприємствах?
- Філософією Держлісагентства у процесі реформування є зміна акцентів із «фінансування контори» на «фінансування лісу», тобто створення точок зростання економічної активності на основі об’єднаних лісогосподарських підприємств, які стануть драйверами розвитку цих територій.
У процесі припинення діяльності знаходиться 127 державних лісогосподарських підприємств, з яких в процесі реорганізації буде звільнено близько 950 працівників і працівниць. Це лише 2% від загальної чисельності по галузі.
Зараз у лісовій галузі фактично працює 42 000+ тисяч людей. При цьому ми маємо 3235 вакансій!
Деякі професії банально втратили свою актуальність через науково-технічний прогрес. Наприклад, виробничий процес, при якому на нижній склад доставляються деревні хлисти з подальшим розкряжуванням на сортименти бензопилами, є економічно недоцільним та операційно нелогічним. Лише внаслідок цих операцій по ДП «Дубровицький лісгосп» собівартість продукції можна зменшити на 10 млн 231 тис. грн.
Сучасний лісівник – людина з профільною освітою. Він працює в лісі, а не в конторі, немов у палаці. У руках лісівника – смартфон, у кожному лісництві є інтернет.
Податки залишаються громадам
- Деякі територіальні громади висловлюють стурбованість із приводу можливої втрати податкових надходжень до місцевих бюджетів від державних лісогосподарських підприємств через їхню реорганізацію.
- Будьте впевнені, податки залишаються громадам! Місцеві податки та збори, які платять державні лісогосподарські підприємства, сьогодні та після реформування будуть сплачуватися до бюджетів тих самих громад, сільських та селищних рад, оскільки головні структурні підрозділи (лісництва) не ліквідуються та не об’єднуються.
Тобто рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів та податок за лісові землі відповідно до чинного законодавства і далі буде перераховуватися до місцевого бюджету за місцеперебуванням лісової ділянки.
Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), нарахований працівникам структурних підрозділів (лісництв, нижніх складів тощо), перераховуватиметься до місцевого бюджету за місцеперебуванням такого підрозділу. Підприємствами галузі за 10 місяців 2021 року сплачено 5,5 млрд грн, що на 2 мільярди грн більше аналогічного періоду.
Фото надане прес-службою ДП «Мелітопольське лісове господарство»
