Краєзнавчий музей Мелітополя сьогодні під контролем російських військових, які його грабують та готують до вивозу в Крим безцінні експонати – колекцію скіфського золота, історичні прикраси гунського та сарматського періодів, колекцію монет, орденів та медалів, історичну зброю. Такі новини Мелітополя повідомляє Мелітополь.City.
Найціннішими експонатами музею вважають колекцію скіфського золота IV сторіччя до н.е. з Мелітопольського кургану та нумізматичну колекцію, до якої входять нагородні та відмінні знаки різних історичних періодів.
Ще у лютому, відразу після захоплення Мелітополя, співробітники місцевого краєзнавчого музею намагалися врятувати колекцію та надійно сховали знахідки зі скіфських курганів та інші музейні коштовності. Росіяни їх цільоспрямовано шукали з першого ж дня. Спочатку зверху донизу обшукали увесь музей. 10 березня вдалися навіть до викрадення директорки музею, депутатки облради, етнічної кримської татарки Лейли Ібрагімової, яка керувала музеєм з 2011 року. Її викрали з власного будинку, провели обшук, вилучили телефони.
Її допитували кілька годин, намагаючись дізнатися місцезнаходження колекції. Вочевидь не дізналися. А після звільнення вона швидко виїхала з Мелітополя, і зараз знаходиться за кордоном.
Тим часом росіяни ще майже два місяці шукали музейну колекцію. Пошуками золота Мелітопольського кургану займався новопризначений «директор» музею, колаборант Євген Горлачьов разом з російськими військовими, щоб начебто його «врятувати». І ось нещодавно заявили, що таки знайшли - за допомогою когось з місцевих.
За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, викрадено 1841 одиницю музейних предметів.
Серед яких:
48 одиниць історичної зброї (31 вогнепальна зброя + 17 холодна зброя: історичний період 17 ст.- перша половина 20 ст. );
1793 предмети з дорогоцінних металів: 302- золото, 1491 - срібло.
Серед 302 предметів золота:
198 прикраси з Мелітопольського скіфського кургану (історичний період 4 ст.до н.е.);
76 предметів Гунського та сарматського періоду 3-5 ст.н.е.;
3 - кільце та дві монети (історичний період ХХ-ХХІ ст.);
25 одиниць - нагороди радянського часу.
Срібло - 1491 одиниця, серед них:
322 монети - духоборський клад (історичний період 1761-1824 рр.);
324 монети – «НЕПовський клад» 1921-1924 рр.;
845 - ордени та медалі радянського часу.
«Доля мелітопольського скіфського золота нині невідома. Сподіваємось, Україні вдасться зберегти цей історичний артефакт, а усі причетні будуть покарані та відповідатимуть перед законом, де б вони не знаходилися», - заявив голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Це ж підтвердив мер Мелітополя Іван Федоров.
«Золото під загрозою вивозу. Сьогодні туди мав приїхати експерт з Криму, який має оцінити експонати», - сказав він.
Водночас голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух натякнув, що росіяни захопили копії експонатів.
«Те, що вони «врятували» – успіхів їм. Є різні музейні предмети. Є оригінали, є копії, є муляжі», - сказав він.
Що насправді відбулося з мелітопольською колекцією скіфського золота намагається з’ясувати Міністерство культури. Міністр Олександр Ткаченко поки не дав чіткої відповіді, пославшись на коментар голови Запорізької адміністрації.
«Я так розумію, що голова адміністрації знає, де золото. Ми спробуємо дізнатися, що ж насправді відбувалося. Але, наскільки я розумію, з ним має бути все окей», - сказав Олександр Ткаченко.
Що зберігав музей
Мелітопольський курган знайдено 1054 року. Мав вигляд підземелля зі куполоподібним склепінням. Усередені було знайдено 4 тисячі золотих прикрас, з яких 196 зберігаються у фондах Мелітопольского краєзнавчого музею.
Дослідженням кургану займався вчений О.Тереножкін.
Найцінніші експонати Мелітопольського краєзнавчого музею
Гунська діадема
У березні 1948 р. у Кизіярській балці (м. Мелітополь) було виявлено поховальний комплекс гунського часу, що складався з понад 90 предметів. До скарбниці Мелітопольського міського краєзнавчого музею 23 березня 1948 р. надійшли унікальна жіноча прикраса - поліхромна золота діадема I пол. V ст. н. е. Золоті пластини, оздоблені бурштином, гранатом, сердоліком, зерню (золоті кульки), що прикрашають бронзову основу. Елементи вінчика виконано у вигляді фантастичних двоголових птахів.
Її вага - 50, 25 гр., довжина - 23,5 см.
Мелітопольська діадема відома мистецтвознавцям і внесена в багато відомі каталоги як зразок ювелірного мистецтва гунів.
Нумізматична колекція
Бронзові монети Ольвії та Пантикопею з першого в північному причорномор’ї скарбу античних монет, знайдених у центрі Скіфії – далеко за межами античних міст.
Монети часів правління Олександра 1.
Медалі часів правління імператриці Катерини II.
