В ефірі ICTV міністр оборони Олексій Рєзніков розповів про історичні наслідки зустрічі 46 міністрів оборони на базі Рамштайн в Німеччині та новий світовий тренд: віру у перемогу України у війні проти Росії.
Переказуємо головні тези розповіді міністра, яку провів ведучий телеканалу Вадим Карп’як.
«Захід був переконаний, що ми впадемо за 72 години. А ми б’ємося та маємо успіхи»
У чому історичність зустрічі міністрів оборони на авіаційній базі Рамштайн, яка відбулася 26 квітня?
- Український сектор оборони насичений радянськими зразками зброї, які вже застаріли. А нову зброю НАТО нам не довіряло. Ми 30 років декларували перехід на натівські стандарти, але вони стосувалися чого завгодно, хоч позначок на картах, але не зброї. Ще у листопаді минулого року мені казали, що надати натівські зразки зброї нам неможливо. А вже у січні ми отримали від Литви перші сто стінгерів (переносні зенітно-ракетні комплекси). Сьогодні стінгери йдуть у пакеті допомоги без усіляких обмежень.
Ми продовжуємо говорити нашим партнерам: змініть філософію постачання. Кожен український політик переконує у цьому на своєму рівні. Принциповий злом відбувся у березні, коли британці дали нам перші NLAW (протитанкові засоби короткої дистанції).
Також нам потрібні більш серйозні засоби ураження. Але до зустрічі на базі Рамштайн партнери не були готові їх нам давати. Там пройшли принципові розмови – своєрідний перехід Рубікону. Обговорювалося, як допомогти Україні, щоб вона допомогла. Бо напередодні вторгнення колективний захід був переконаний, що ми впадемо за 72 години. А ми не впали, а б’ємося та маємо успіхи. Ми кажемо, що вони із нас мають зробити потужний східний фланг. Як у «Грі престолів» - саме українці стоять на стіні та тримають оборону цілого світу від здичавілих. Вони перестали боятися дати нам сучасну зброю, і вже ухвалені рішення постачати в Україну гаубиці 155-мм калібру М777 та снаряди до них від різних країн.
Це початок перезапуску системи озброєння ЗСУ?
- Розпочинаємо трансформацію системи озброєння, відходимо від радянських систем, які не мають бути ключовими у допомозі. Нам потрібні системи залпового вогню, танки та літаки, які будуть не тільки успішно зупиняти ворога, але й викинуть його за межі наших кордонів – по всій лінії міжнародно визнаних кордонів України. Вони у це вірять. Вони розуміють, що Україна переможе і вони готові допомогти.
Чому пройшло два місяці між початком нападу та зустріччю міністрів, адже ми не впали через 72 години після вторгнення?
- Існує певна політична інерція. На одній із зустрічей президент США Джо Байден сказав, що має чотири критерії, за якими він вимірює запити щодо допомоги України. Перше – чи рішення дійсно ефективно, щоб допомогти Україні. Друге – як воно вплине на стійкість Альянсу і чи не стане викликом для Європейського Союзу. Третє – чи є воно системним. І четверте – чи є ресурс на забезпечення такої допомоги. Рішення про надання нам артилерії приймалося по таких лекалах. Оцінювалося, чи є запаси гаубиць та набоїв у світі, чи не послабить це захист НАТО.
Інерція зіграла свою роль. Але ж ще у березні пройшла подібна зустріч міністрів, яку скликала Британія. За цей час вдалося скласти добрі стосунки з міністром оборони Німеччини, ми ведемо переговори про постачання зброї. Німецький оборонно-промисловий комплекс готовий нам продавати свою продукцію або ж платити будуть донори.
Складність отримання будь-якого західного озброєння полягає у тому, що продукція не виробляється в одній країні. Навіть боєкомплект для німецьких танків виготовляється у Швейцарії. А Швейцарія тримає нейтралітет і не може постачати боєприпаси під час відкритого вторгнення
Тепер потрібно навчити ЗСУ користуватися новими типами озброєння та оновити систему ведення бойових дій?
- Не поспішатимемо змінювати систему ведення бойових дій, бо однією з головних причин давати нам сучасну зброю стали наші перемоги. Західні генерали та аналітики позитивно оцінили нашу систему ведення бойових дій і систему прийняття рішень. Якщо старим обладнанням справляємося, то з новим переможемо.
Дещо із західних зразків використовуємо вже давно. Наприклад, американські контрбатарейні радари, дрони, працює система розвідки та налагоджена система обміну інформацією.
Їм буде цікаво оцінити використання їхньої зброї у сучасній війні – першій відкритій війні двох регулярних армій за 80 років. Наші вже придумали, як ставити NLAW на джипи - називаю такі конструкції тачанками - щоб отримати мобільний підрозділ по знешкодженню танків.
А як швидко ми вчимося?
- Починаємо навчати хлопців ще до рішення про постачання зброї. Артилеристи вже навчаються у трьох країнах використовувати американські та французькі гаубиці. І наші вже коригували французьку систему наведення, на основі свого бойового досвіду. Танкістам не проблема навчитися їздити на танках «Abrams» чи «Leopard» (американські та німецькі танки, відповідно). Ми вчимося дуже швидко.
«Чекаємо по ленд-лізу зброї на 30 мільярдів доларів»
9 травня чекають підписання президентом Байденом рішення про ленд-ліз. Чи буде нам достатньо західної допомоги, разом з ленд-лізом, щоб впевнено почуватися на лінії фронту?
- У нас широка лінія фронту, тому все одно буде важко та складно і треба набратися терпіння. У ворога багато людей і техніки. Слава богу та ЗСУ, що вже вибиті їх елітні підрозділи. Зараз поїдуть необстріляні солдати. Але загрозу не можна применшити, бо їх дуже багато.
Ленд-ліз – ще одне підтвердження, що американці хочуть бути партнерами у нашій перемозі. Як у Другій світовій рішення Америки вступити у війну проти Гітлера змінило історію. Тоді США переконав Черчилль, а сьогодні Зеленський. Головне у цьому – об’єми. США вже дали нам допомоги на 3,4 млрд доларів, а по ленд-лізу очікуємо близько 30 млрд.
Армія – це не тільки зброя, як у нас із загальним забезпеченням?
- Великих нарікань не отримував. Входили ми слабенько, бронежилетів та шоломів було практично нуль, а сектор безпеки та оборони величезний: 261 тисяча військових у збройних силах, по 45 тисяч прикордонників та нацгвардійців, 90 тисяч поліцейських, 100 тисяч терборонівців, а ще і резервісти. Сьогодні нам потрібно по мільйону шоломів, бронежилетів, комплектів одягу та взуття. Ми заключаємо контракти з першого дня, але Міністерство повільне і велика подяка волонтерам, які гнучко закривають наші потреби.
«Після перемоги відбудеться оновлення Верховної Ради та місцевих рад»
Як ставитися до активізації політичного життя в Києві, де тільки-но відігнали ворога?
- Із розумінням – це притаманно українцям. У нас же козацька вольниця, навіть після успішного походу козаки зраду шукали й гетьман їм не завжди подобався. Це у нас в крові. І тут у нас у солдатів ніяк не забереш мобільний телефон.
На жаль, ця історія, що паразитує, прогресує серед політиків, які у перші ж дні десантувалися десь в Ужгороді чи Тернополі та окопалися в теробороні. На щастя, під час воєнного стану вибори неможливі. Переконаний, що після перемоги відбудеться оновлення Верховної Ради, бо на це буде запит суспільства. Там же відсотків 15 проросійського контингенту, якого не потрібно бути у стінах Верховної Ради. У нас було багато райрад, де домінували проросійські партії, які сьогодні заборонені. І нам точно потрібно буде перезавантажити райради. Особливо ті, які були під тимчасовою окупацією. Те ж саме стосується окремих міських голів, які не виправдали довіру місцевого населення.
Ви самі будете балотуватися?
- Ні, категорично не хочу брати участь у виборах. Мені простіше бути менеджером якогось проєкту. Сьогодні я менеджер проєкту «Міністерство оборони» у країні, що веде війну.
