Война на востоке Украины продолжает предъявлять свой печальный счет: 8 апреля был тяжело ранен 50-летний прапорщик, разведчик, заместитель командира взвода из состава 24-й отдельной механизированной бригады ВСУ имени короля Даниила Владимир Майборода с позывным «Май».
К сожалению, найти раненого бойца побратимы под вражеским огнем не смогли, и всю неделю родные и товарищи надеялись, что боец жив. Но, как сообщили в пресс-центре штаба АТО, в воскресенье, 15 апреля, представители российско-оккупационных войск передали украинской стороне тело погибшего военнослужащего Вооруженных сил Украины, который пропал без вести 8 апреля во время выполнения боевых задач на линии разграничения сторон.
Майборода Владимир Анатольевич родился 9 июля 1967 года. Школу закончил в селе Победное (Переможне) Акимовского района Запорожской области. Жил в Мелитополе. С начала АТО был бойцом батальона Нацгвардии "Донбасс".
Владимир жил с принципами
Ресурс «Новинарня» novynarnia.com сообщил, что пресс-служба так называемой "Минобороны ДНР" традиционно заявила, что украинская сторона понесла потери "вследствие неудачной попытки проникновения ДРГ в районе Зайцевого", и тогда, на Пасху 8 апреля, потери ВСУ якобы составляли два человека убитыми и три ранеными. Одного якобы оставили при уходе.
О том, как на самом деле развивались события, подробно рассказала пресс-служба 24 ОМБр имени короля Данила.
«Володимир прийшов захищати Україну з початком війни. Мужній і відважний, він немов магніт притягував до себе таких же відчайдух, разом з якими завжди прикривав найнебезпечніші напрямки, виконував найбільш важкі й відповідальні задачі. Авдіївська промка, шахта «Бутовка», «Орел» - це дуже неповний перелік небезпечних позицій, де взвод Мая самовіддано виконував поставлені перед ним задачі по захисту свого народу.
В неділю 8 квітня Май разом із своїми бійцями перебував у «секреті» на спостережнику поблизу Жованки-Зайцевого. Обачливісь була не зайвою: кілька днів поспіль на цій небезпечній ділянці фронта противник виявляв помітну активність: стягував сили, проводив аеророзвідку за допомогою БПЛА, здійснював провокації серед мирного населення окупованих територій. Напередодні спостерігачі помітили тут підозрілий рух, тож командир взводу вирішив особисто перевірити обстановку.
І він не помилився. Близько 16.00 неподалік себе «Май» помітив противника, який невеликою групою в 4-5 осіб намагався обійти українських військових і застукати їх зненацька в святковий день. Володимир миттєво прийняв єдино можливе рішення: розділитися і атакувати нечисленного ворога з двох боків, посіявши паніку, і знищити наявними вогневими засобами. Двох своїх бійців він відправив в один бік, а сам як найбільш досвідчений вирушив в інший.
І все би вдалося, але… Підступна міна раптово обірвала життя відважного воїна. Пролунало два вибухи; сполохані вороги кинулися втікати. Кілька автоматних черг їм услід від побратимів Мая одразу поклали на землю двох нападників, іншим вдалося втекти. За даними, озвученими противником, в результаті короткого бою втрати ворога склали 2-200 та 3-300.
Але Май не повернувся… До темряви побратими шукали свого командира, ризикуючи собою, оглядали балочки мало не під носом у ворога. Не знайшли… Наступного дня вирушили знов; напоролися на засаду, прийняли бій і змушені були відступити. Весь тиждень бійці взводу Мая та всієї бригади, родичі і волонтери перебували в страшному напруженні, все ще сподіваючись, що командир живий, можливо, поранений чи в полоні. Тож поки одні не припиняли пошуків, інші наполегливо сканували всі перемовини противника в надії отримати хоч якусь інформацію про мужнього воїна.
І лиш 13 квітня противник виклав в інтернет повідомлення про те, що бойовики знайшли в степу коло своїх позицій тіло славного сина України… Згідно з озвученими ним даними, комвзводу підірвався на протипіхотній міні – але, навіть стікаючи кров’ю, досвідчений розвідник зумів відповзти від місця вибуху, замаскувавши свій слід так, що ворог не зміг його знайти. На жаль, не змогли його знайти і побратими… Внаслідок отриманої під час вибуху контузії він, вірогідно, втратив орієнтацію і відповзав в протилежному від своїх окопів напрямку, що теж дуже ускладнило пошуки. Якби там не було – як в житті, так і в смерті командир взводу показав себе мужнім воїном, сильним, відважним, досвідченим, з величезною жагою до життя…
Кілька днів тривали перемовини і лиш сьогодні нарешті вдалося отримати від бойовиків тіло славного командира. До речі, дякуємо всім, хто мав витримку і мовчав в інтернеті про трагедію – це дало можливість швидко і успішно завершити перемовини з бойовиками і отримати тіло Героя без ускладнень. Після проведення судмедекспертизи комвзвода Володимира Майбороду буде поховано на батьківщині (про час і дату повідомимо додатково).
Світла пам’ять тобі, побратиме! Серце крається від болю: яких синів втрачає Україна! Цвіт нації забирає клята московська орда, що напала на нашу землю і знищує наш народ.
Спочивай з миром, друже – за тебе є кому помститися. Твоя смерть не буде марною: кожна крапля твоєї крові впаде на голови ворогів, кожна куля твоїх побратимів забиратиме життя у московських вбивць. Кров за кров, смерть за смерть!
У Героя залишились самотніми дружина і донька, які тепер дуже потребуватимуть уваги і допомоги небайдужих людей. Підтримайте їх, зробіть це заради того, хто віддав життя за ваш мир і спокій».
Под информацией о гибели Владимира Майбороды и на его страничке в Фейсбуке, знавшие его близко люди оставляют комментарии, выражающие боль по поводу трагедии, и глубочайшее уважение бойцу, не пожалевшему своей жизни ради защиты родины.
Галина Москалюк: «Дружині та дочці велике співчуття. Вічна пам'ять герою!».
Александр Маслов: «Дбає про хлопців, як батько! Бачив як одного клав спати. Дядь Вова - молодець!»
Анна Дёмина: «Якщо чесно, то я пишаюсь що знайома з такою людиною!».
Юрий Москаленко: «Вечный Май... Авторитет его непререкаем... Всякое действие или слово попадает точно в цель, кому бы ни предназначалось...
Заботлив и добр. По-отцовски ворчлив... Планируя всю работу на день, пытается ничего не забыть... Попытка выругать кого-то больше вызывает улыбку и умиление, чем желание обидеться... Нарушение порядка или дисциплины - себе дороже: за алкоголь в любом виде - неминуемый штраф в общую кассу. Так и живут вместе трезвость с разумом... Создал прекрасный коллектив, для которого чуждо просиживание в тылу и в цене - бой до последнего вздоха! Это не взвод, а семья... Тут не бросят, не обидят и в беде не оставят... Боец, у которого подвиг длиною в жизнь... Спасибо, дорогой, за все!!!»
Прощание с Владимиром Майбородой состоится 17.04.2018 по адресу Запорожская обл, Акимовский р-н, с. Победитель (от Мелитополя по трассе в сторону Каховки) в 12:00.
