Правда, що депутатам дають службові квартири, дачі і машини. І ще пільги, так? А навіщо? Чому депутата не можна звільнити за прогули. Як оплачується його робота. І чи може нардеп мати власний бізнес? У серії публікацій «Є питання» розберемося зі всім цим.
Безпартійний депутат та позафракційний депутат: хто це такі
Слово “безпартійний” помилково навіює виборцю враження кандидата-янгола, який до жодної, часто неоднозначної політичної сили не входить. Онлайн-журнал Mltpl.City проаналізував, чи справді депутат, який відмовився від членства в партії, обходиться без її підтримки.
Депутат безпартійний. Це означає, що він не входить до жодної партії?
Це означає тільки те, що депутат не є членом партії. При цьому він може балотуватися на виборах у списку цієї політсили. Наприклад, народний депутат Сергій Алєксєєв потрапив до Верховної Ради VIII скликання у списках партії “Блоку Петра Порошенка”, проте залишався безпартійним.
Чому депутати балотуються від партії, якщо у них з нею немає нічого спільного?
Справа в тому, що до парламенту на виборах можна потрапити двома шляхами: пройти за списком партії чи набрати більшість голосів на своєму окрузі (як мажоритарник). У прохідній частині списку, шанси пройти до Верховної Ради вищі. І зробити це легше, ніж кандидату-мажоритарнику, який воює на своєму окрузі з опонентами.
А буває навпаки? Пройшов до Ради сам, а там приєднався до фракції чи групи?
Бувають і протилежні ситуації. Є категорія нардепів - самовисуванці. Вони пройшли у парламент без допомоги партій, здобувши перемогу на своєму окрузі. Балотувалися за власною ініціативою. У парламенті такі депутати мають можливість приєднатися до депутатської фракції чи групи, якщо там їх приймуть. Нардепи Петро Юрчишин і Віктор Развадовський пройшли у Раду самостійно. Потім Юрчишин приєднався до парламентської фракції “Блоку Петра Порошенка”. А Развадовський спершу увійшов у депутатську групу “Воля народу”, згодом - у групу “Відродження”.
Фракція, як і будь-яке об’єднання, дозволяє колективно доносити свою позицію, утворювати лобі щодо певних законопроектів та блокувати непріоритетні.
А із фракції виключають, якщо депутат в чомусь завинив?
Таке буває. Наприклад, Ірина Суслова пройшла у Верховну Раду за списком партії “Самопоміч” і була у її фракції. У 2015 році вона проголосувала за призначення Віктора Шокіна на посаду генерального прокурора. Більшість фракції була проти цього призначення. Ірину виключили.
Вийти з фракції можна і з особистих мотивів. Наприклад, у 2014-му році Анатолій Гриценко повідомив, що вийшов з фракції ВО “Батьківщина”, тому що більше “не зміг впливати на рішення цього об’єднання”. А через розкол усередині фракції “Опозиційного блоку” — між групами впливу Ріната Ахметова та Дмитра Фірташа, нардеп Юрій Бойко та Сергій Льовочкін вийшли із фракції, створивши власне об’єднання “Опозиційна платформа — За життя”.
Партія може забрати мандат в свого депутата?
Депутат, який балотувався до Верховної Ради за партійним списком, може втратити свій мандат. Так станеться, якщо він йде із парламентської фракції своєї політсили. Тоді мандат відберуть за рішенням вищого керівного органу партії. Це передбачає Конституція. Така ситуація сталася у 2016 році — нардепи від “Блоку Петра Порошенка” Микола Томенко та Єгор Фірсов вийшли з фракції. На з’їзді партії їх позбавили мандатів, взявши замість них наступних по списку Олександра Бригінця та Дмитра Білоцерківця.
Мандат можуть і залишити. Так сталося у лютому 2019-го року, коли нардепи Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук вирішили залишити фракцію БПП. Але партія не позбавила їх депутатства.
Матеріал створено для мережі сайтів The City в рамках співпраці з Агенцією розвитку локальних медіа «Або
