На этой неделе вышел в прокат фильм «Иловайск 2014. Батальон "Донбасс"» – первая художественная картина, рассказывающая о страшных событиях пятилетней давности. Тогда в зоне АТО украинские бойцы оказались в окружении и были расстреляны российскими войсками во время выхода по «зеленому коридору». MLTPL.City побывал на премьере и расспросил о впечатлениях от просмотра зрителей.
К съемкам было привлечено около 50 настоящих бойцов
О фильме «Иловайск 2014. Батальон "Донбасс"» из центральных СМИ известно вот что: он снят по сценарию журналиста и писателя Михаила Брыных. В его основе материалы прессы и реальные истории добровольцев из батальона «Донбасс», в частности, командира штурмовой группы батальона Тараса Констанчука с позывным «Бишут». Он сыграл в фильме самого себя, также выступив генеральным продюсером картины. Кроме того, к съемкам было привлечено около 50 бойцов, чудом уцелевших в Иловайском котле, а полк «Азов» предоставил для съемок настоящее оружие и бронетехнику. Также в фильм «вмонтировано» совсем немного документальных кадров.
Режиссер Иван Тимченко постарался показать в картине масштаб трагедии, как через реалистичные батальные сцены, так и переживания конкретных персонажей. Уже упомянутый боец «Бишут» получает ранение и вместе с побратимом «Квентином» вынужден прятаться у местной жительницы. Поначалу пенсионерка негативно настроена к «карателям», но со временем меняет свое мнение. Неожиданную поддержку оказывает ее соседка Светлана – сотрудница местной комендатуры: вместо того, чтобы выдать «врагов» начальству, она носит украинским бойцам продукты и помогает выбраться из города.
Показан и противоположный лагерь - бывший спецназовец-ГРУшник Рынков из Ростова-на-Дону, который приезжает в Иловайск в поисках своего сына, записавшегося в ряды «ополченцев». Парень попадает в плен к украинским военным, а его отец возглавляет комендатуру и устраивает охоту на Тараса Констанчука - «Бишута».
Командир батальона по прозвищу Бишут
Но основным в ленте, безусловно, являются будни батальона «Донбасс» на передовой в августе 2014-го: подготовки к боям, атаки на укрепления противника, гибель товарищей. Самым эмоциональным стало воспроизведение того самого «зеленого коридора», подготовленного россиянами, и ставшего смертельным для сотен украинских бойцов. Фото реальных людей, сложивших головы в Иловайском котле, появляются на экране во время титров.
«Ми дивились цей фільм не як звичайну художню стрічку»
В Мелитополе премьера фильма «Иловайск 2014. Батальон "Донбасс"» проходила без аншлага, по крайней мере, первый вечерний сеанс 29 августа, но в зале собрались неслучайные зрители. Среди них были и военные, и волонтеры, активно помогающие бойцам, и родственники тех, кто служил или служит на фронте. Финальные кадры горожане встретили стоя в полной тишине, многие не скрывали слез. Впечатлениями делились уже после.
- Про Іловайськ боляче навіть мовчати, – написала на своїй страничке в Фейсбук врач-инфекционист Надежда Дребот. – Минуло 5 довгих років. Ми пам'ятаємо, як російські військові підло вдерлися на нашу українську землю, і підступно розстріляли колону наших військових. Фільм про Іловайськ - це маленька частинка того, що було насправді. Його потрібно йти і дивитися, як би не було важко. Дивитися і, якщо вдасться, плакати або мовчки дивитися, щоби пізнати гірку правду про Іловайський казан. Чи понесе агресор, який вдерся на нашу землю, відповідальність за свої злочини? Чи розкається агресор? Я знаю, що ця велика жертва Воїнів недаремна. Спокій подай, Господи, всім воїнам, хто в боях поліг за Україну! Душі їх в блаженстві перебуватимуть. Героям слава!
- Когда мы с мужем собирались идти на премьеру фильма «Иловайск...», мы понимали, что идём смотреть не просто кино, а перед нами предстанет хроника событий пятилетней давности, - рассказала MLTPL.City Елена Белецкая. – Так и получилось... Мы окунулись в страшные августовские дни 2014-го года. Эта кровавая страница новейшей истории Украины, которая произошла «благодаря» нашему ближайшему соседу, как мы все надеялись и верили - братскому народу, то есть, государству Россия... Без них ничего бы этого не было. А про фильм хочу сказать, что его обязательно нужно смотреть. Всем. И для меня он особенно ценен тем, что главную роль и многие роли бойцов-добровольцев, защитников Украины, играют реальные защитники нашей страны - наши ангелы-хранители! Низко кланяюсь им! Слава Героям! Слава Украине!
- Фільм актуалізує події в Іловайську. Багато людей живе у «своєму світі» і не усвідомлюють, що насправді відбувається, - считает священник Парафии Рождества Пресвятой Богородицы Олександр Богомаз. - Особисто я в 2014 році ще навчався в Києві і на День Незалежності був присутній на військовому параді. Мені й в голову не приходило, що в цей момент відбувається трагедія. Дізнався вже пізніше з новин. Фільм цінний, оскільки показує ціну Незалежності, яку складає наш народ у всі часи свого існування. Перегляд мотивує мене ще більше віддаватися в служінні Богу і моєму народові. Україна переможе, бо є люди, які її люблять.
Финальные кадры фильма немногочисленные зрители встретили стоя
- Фільм «Іловайськ. Батальйон "Донбас"» вразив у самісіньке серце своєю щирістю, - отметила волонтер Юлия Поликарпова. - На прикладі реальної долі декількох учасників тих подій показана вся правда життя: коли вірність, честь, гідність, людяність, самопожертва і любов до України протистоять пристосуванству, людській підлості, підступності й зраді, сліпій ненависті до всього українського. Під час перегляду цього фільму душу огортали різні почуття: біль і смуток через те, що загинули Воїни, гордість за те, що завдяки їхній незламності світ побачив силу українського духу, глибоку вдячність кожному, хто боронить Україну, відповідальність за те, щоб не зрадити нашу Неньку. Ми дивилися цей фільм не як звичайну художню стрічку, а як саме життя, адже в пам‘яті виринали спогади, почуті від тих, хто зміг вибратися з того пекла, прочитані в книзі Євгена Положія «Іловайськ», побачені в документальних хроніках та відео в інтернеті, відчуті серцем з фотографій загиблих Героїв... Ніхто не стримував сліз, коли ми стоячи вдивлялися в їхні очі в кінці фільму, очі тих сотень Воїнів Світла, які стукіт свого серця віддали кожному з нас... І коли по завершенні хтось із глядачів вигукнув «Слава Україні!», йому у відповідь твердо і гордо пролунало «Героям Слава!».
Ми звикли вчити історію з книжок, дізнаватися, яким було життя колись, багато століть тому. Але часом забуваємо, що історія пишеться прямо тут і зараз. Дивіться фільми про новітню історію України, читайте книги, спілкуйтеся з ветеранами АТО, пам‘ятайте з вдячністю кожного загиблого Героя, усвідомте, що подальша доля України залежить від вас.
Фото style.nv.ua, apostrophe.ua, glavred.info, Надежды Дребот, Ирины Левченко
