На этой неделе из Мелитополя на передовую отправлены четыре новенькие маскировочные сетки. За несколько вечеров их сплели участники общественной организации «Союз волонтеров и ветеранов АТО «Небайдужі». А делают такое покрытие, скрывающее нашу военную технику и инженерные сооружения от разведки противника, активисты с 2014 года.
«Ежики» оказались быстрее узелков
Процесс плетения маскировочных сеток у «небайдужих» четко отлажен. Когда от военных поступает заявка, в закрытой группе в соцсети появляется объявление. Как было, к примеру, на прошлой неделе.. «З п’ятниці (29.11) до неділі (1.12) у криївці буде висіти сітка (аж дві). Потрібні ваші вправні та майстерні руки і добрий настрій! Приходьте, патріоти! Ми їх сплетемо! А хто може допомогти грошима на придбання основ для сіток - номер картки нижче», - написала руководитель ОО Людмила Шведюк. К оговоренному времени на месте всегда бывает около десяти человек, присоединился к ним в один из дней и корреспондент MLTPL.City/Мелитополь.Сити.
Волонтеры стараются по мере сил поддерживать ребят на передовой
- Спочатку робота, потім розмови, - после приветствия предложила Наталья Мещерякова, которая координирует в группе плетение сеток. – Беріть смужки, де є пробіли, в’яжіть вузликами. Потім на новій сітці ми вам покажемо, як «їжачками» плести.
Работа у «пчелок», как частенько называют тех, кто трудится над сетками, спорится быстро, через каких-то 15 минут готовое покрытие размером 6х6 метров уже снимают, аккуратно скручивая. Тут же развешивают основу для очередной сетки.
Нарезать ежики, а на одну сетку идет около 500, дело не самое простое
- Ця буде 38 сітка з початку року, – уточняет Наталья. – Я вчора як раз підрахувала. Відправляти будемо до 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. А взагалі співпрацюємо зі всіма підрозділами, де служать наші мелітопольці.
Основа для маскировочных сеток - обычные сетки рыбацкие
- А есть же сетки промышленного производства? Или их не хватает, что приходится по-прежнему делать вручную?
- Они есть, но ужасного качества, в основном синтетические, - подключается к разговору Антон Вторыгин, который в 2015-2017 годах служил в отдельном отряде спецназначения «Азов».
- Те, що синтетичні - не так важливо, а якість – так, не дуже, - продолжает Наталья. - Пам’ятаєте, нам колись вже 128-а бригада прислала чотири статутні сітки, а на них лишились тільки вузлики. Вся тканина зітліла, розпалась. Ми наново переробили. Скажу так, що можна використовувати і бавовняну тканину, і синтетичну, наприклад, підкладку. В другому випадку сітка виходить невагома. І якщо на неї падає сніг, то її легше обтрусити та висушити. А ідеально, поєднувати такі тканини.
Ежики - это шедевр, с ними сетки получается плести быстрее
- Расскажите про технологию, что это за «ежики»?
- Спочатку ми плели вузликами, але сітки були дуже важкі, особливо, якщо долучались дітки. А потім побачили, що волонтери з Харкова плетуть по-іншому, подивилась я відео, як вони це роблять, і самі перейшли на цей спосіб. Тканину ріжемо спочатку довгими смужками, а потім робимо надрізи навскоси.
- Далі беремо цю заготовку, зав’язуємо вузлик і протягуємо через клітинки по діагоналі, - дает мастер-класс новичкам Ирина Шевченко. – Закінчили, беремо іншу, відступаємо клітинку чи дві і повторюємо. Тільки не робимо ідеально рівними лінії, вони мають бути ламані. «Їжачки» - це шедевр! Зручно, швидко. Головне не стягувати.
- А сколько времени идет на подготовку?
- На цю сітку пішло десь 500 «їжачків». Якщо я одна ріжу вдома – це три вечора, – уточняет Наталья. – Але нам допомагають різати ще дівчата з промислово-економічного коледжу. І учні Аграрного ліцею з минулого року долучаються до плетіння, і різні смаколики збирають для військових час від часу. Чергову посилку на День Святого Миколая готують.
Сетку среднего размера небайдужие плетут за несколько часов
Единомышленники с позитивной энергетикой
Плетут сетки мелитопольцы частенько и на различных городских мероприятиях, тогда к «небайдужим» подключаются и жители города, которые раньше не знали, как помочь армии или делают это только эпизодически.
- Подходят в основном люди с детьми, те, кто поддерживают наших военных, но про сетки ничего не слышали, или приезжие, – рассказывает Галина Микитинец – одна из самых активных волонтеров. – Берут телефоны и потом перезванивают, приходят уже в крыивку (так волонтеры шутливо называют рабочую комнатку в бывшем ЖЭКе). Очень люблю такие мероприятия, потому что людям надо знать, что они не одни, нас много на самом деле. Сейчас мы мало чем можем помочь, по сравнению с 2014-м годом, но душе спокойнее, когда ты что-то делаешь.
В крыивке не просто плетут сетки, а и много общаются. Здесь встречаются единомышленники
- А сколько человек постоянно плетет?
- Це десь чоловік 15, – говорит Наталья. – Але час від часу і нові помічники з’являються.
- Сьогодні Людмила Попенко – наша колишня вихователька долучилась з онуком, і не вперше вже, Іраіду Мануілову я якось запросила, і вона зараз з нами, - дополняет Ирина Шевченко. – Я сама можу тільки на вихідних приходити, бо працюю в садочку, поки дітей заберуть, сюди вже на встигаю. А до того як сітки почала плести, організовувала на роботі збір продуктів для військових. Це ще в 2014-му році було. На порозі дитячого садочка стояв ящик і в нього і вихователі, і батьки приносили каші, макарони, овочі, печиво, каву… Хто що міг. Навіть діти цукерки в маленьких пакетиках складали. Це все потім в АТО надсилали.
На передовую сетки обычно отправляются в комплекте с теплыми носками, кофе и влажными салфетками
- Когда работала, могла только что-то передать, кровь сдавала по необходимости, носки вязала, а сейчас уже на пенсии, и сетки помогаю плести, - рассказывает Ираида Мануилова. – Надо, так надо. Еще как увидела, что наши военные ушли с позиций, а новые - не обжитые, как не переживать?! Это же наши дети! Всегда думаю, чтобы у хлопцев было тепло на передовой, сухо, чтобы в них не стреляли.
Технология плетения сеток у небайдужих отлажена - методом проб и ошибок выбрана оптимальная
- А я шукав однодумців на Фейсбук, і хтось з нових знайомих запросив мене сюди, напевно вже рік тому, - говорит Георгий Лукьяненко. – Справа в тому, що я багато загубив своїх друзів через те, що я підтримую нашу армію, що я проти розведення військ, і через те, що перейшов на українську мову з 2015-го року. Як помітили, ми тут всі намагаємось говорити державною. І від цих людей, з якими разом плетемо сітки, набираюсь від такої позитивної енергетики!
Если нужна ткань – она всегда находится
Наталья Мещерякова уточняет, что до конца января «небайдужі» продолжат плести маскировочные сетки белого цвета. А потом станут актуальными цветные.
У небайдужих не только дело спорится, но и есть возможность во время плетения сетки попрактиковаться в украинском языке
- В міжсезоння, коли хлопці кажуть, що їм потрібна сітка, перепитуємо, якого кольору, – поясняет Наталья. – Бо одного разу ми робили темно-коричневу з сірим, тому що вони десь на відвалах стояли, біля копанки. Загалом у нашої спілки вже жодних запасів тканини для сіток вдома немає, але приносять люди. Інколи навіть ті, кого я зовсім не знаю. Якщо в 2016-2017 роках в мене, коли закінчувався матеріал, була паніка: «А де я візьму?», зараз знаю, буде потрібно плести сітку, матеріал в мене миттєво з’явиться. Зараз в мене пів балкона білої тканини лежить, залишиться вона, решту буду фарбувати, піде на весну. Це такий кругообіг. Є, наприклад, в нас така Наталка Незнанова, я від неї раз на два тижні отримую два баули тканини. А якось ми з того, що вона принесла, аж чотири сітки зробили. Вона ще по кольорах підбирає, чи в секонді, чи де бере, не знаю. Сьогодні телефонувала, питала: «Потрібно?» - «Так, як завжди». – «А я вже збираю». Ще ця жіночка плете шкарпетки на ґудзиках. Ми їх в шпиталь до Дніпра відправляємо, бо коли у військових ноги в гіпсі, вони мерзнуть більше. А тут шкарпетка розстібається і легко на загіпсовану кінцівку одягається. І таких людей, які з нами не перший рік, багато.
Четыре года Наталья Незнанова вяжет вот такие носки с пуговицами - очень удобные для бойцов с загипсованными ногами
- К примеру, наши любимые стоматологи из «Дантиста» Михаил и Елена Селюк, - дополняет Галина Микитинец. – Они к нам поначалу на «Палладиум» раз в неделю ходили, когда мы там собирали продукты и вещи для АТО. А потом стали созваниваться, спрашивать, что нужно. Покупают, что просим: чай, кофе, влажные салфетки, сейчас – противовирусные лекарства. В среднем чек каждый раз получается на 250-300 гривен.
- А ще був випадок, зателефонувала Міневер-ханум – старійшина кримських татар, каже, побачила в інтернеті, що ви шукаєте білу тканину, – приводит еще один пример помощи Наталья. – Я пішла забирати, назбирали багато і таке враження, що спеціально випрали, накрохмалили і ще попрасували! З нами і «Національний корпус» співпрацює, а найменші наші помічники – це пластуни. І в грудні мене до себе кличуть в спеціалізовану школу-інтернат «Творчість», буду їм мастер-клас давати, як сітки робити.
Сетка на фронте отлично спасает от вражеских дронов, но только если выполнена в цвет ландшафта
- Сітки в умовах сьогодення, коли літають всілякі «пташки», дуже спасають, - добавляет Антон Вторыгин. - Особливо, якщо вони якісно зроблені, підходять під колір ландшафту. Тоді дрон майже нічого не бачить. А влітку, крім маскування, сітки дуже гарну тінь дають, якщо є окопи десь на відкритій місцині. І оскільки є влучання в наші позиції, то і сітки згорають і хлопці звертаються по нові. Отже, це те, що треба завжди.
Фото со страничек соцсети Фейсбук
