Коли до нас приїжджають здалека гості і жадають ознайомитися з краєм, про що ми розповідаємо та що показуємо їм? Звичайно ж, розповідаємо про черешневі сади, про ласкаве Азовське море, улюблене місто і обов’язково - про унікальний Національний історико-археологічний заповідник.
Та й місцеві жителі готові відкласти справи, коли на території заповідника проводяться цікаві історичні, етнографічні та культурні заходи, та їхати на Кам’яну Могилу.
Це незвичайне, енергетичне та особливе місце, розташоване поблизу селища Мирне Мелітопольського району. Але найбільш важливим є те, що воно за своєю унікальністю - знаходиться в одному ряду з єгипетськими пірамідами, англійським Стоунхенджем і теракотовими статуями китайських воїнів.
Кам’яна Могила містить 87 гротів і печер, в 65 з яких збереглися тисячі петрогліфів - наскальних зображень, хронологія котрих охоплює період від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя (від XXIV-XX тис. років до нашої ери до X-XII століть нашої ери). Серед петрогліфів є рідкісні зображення, про які читачам сайту MLTPL.City/ Мелітополь.Сіті розповіли та надали фотографії співробітники Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила».

Зображення мамонта
Зображення мамонта на плиті-блоці з печери Кози (№60). Пізній палеоліт. ХХІІ-ХVІ тис. до н.е.

Зображення чаклуна
Зображення чаклуна. Пізній палеоліт. ХХІІ-ХVІ тис. до н.е.

Плита із зображенням мисливця на кіз
Плита із зображенням мисливця на кіз. Печера Кози (№60). Мезоліт. VІІІ–VІІ тис. до н.е. Присутність на цій плиті мисливця і другої фігури кози, яка знаходилась у «загорожі», напевне, слід розуміти як відтворення древнім художником загінного полювання і процесу приручення цієї тварини.

Зображення «дощового бика»
Зображення «дощового бика». Грот Бика (№9). Енеоліт. Кінець VІ – початок ІІІ тис. до н.е.. Аналогічні малюнки «хоботовидних» биків відомі на величезній території Євразії, Африки і датовані епохою бронзи, у релігійних уявленнях багатьох землеробів були пов’язані з водною стихією, що приносить вологу і благополуччя Землі.

Скульптура дракона-вешапа
Скульптура дракона-вешапа. Грот №55. Бронза. Кін. ІІІ – поч. ІІ тис. до н.е.. У скульптурі збережено розповсюджений у давнину міфічний образ. Наприклад, на Кавказі (Вірменія, Грузія, Азербайджан) вешапів пов’язують з образами злих істот, наділених здатністю поглинати сонце і воду, охороняти країну багатств і джерела води та ін.

Супряга биків
Супряга биків. Плита №37. Ямно-катакомбна культура. Кін. ІІІ – поч. ІІ тис. до н.е.. Ці зображення були пов’язані з культом родючості.

Зображення солярних знаків
Зображення солярних знаків на «Кінських плитах». Плита №26. Кін. ІІІ – поч. ІІ тис. до н.е.

Загадкові знаки епохи бронзи
Загадкові знаки епохи бронзи. Плита №25. Кін. ІІІ – поч. ІІ тис. до н.е.

Сонячна лодія і богиня смерті
Сонячна лодія і богиня смерті Мергет-Сегер. Місцезнаходження №7. ІІІ тис. до н.е..

Тамгові знаки
Сарматські тамгові знаки. ІІ –І ст. до н.е.
