Російські військові викрали Тетяну Кумок, щоби тиснути на її батька - видавця газети "Мелітопольські відомості". Про це Кумок заявила під час прямого ефіру в Фейсбуці, який провела після звільнення з полону.
Російські військові викрали Тетяну Кумок 21 березня разом з її батьками, двома журналістками та випусковою редакторкою видання "Мелітопольські відомості". Їх тримали більше шести годин у так званому штабі російських військових, де схиляли до співпраці.
Редакція не погодилася на умови російських військових. Всіх відпустили на свободу у той же день, проте працювати видання надалі не буде. Найстаріша газета Мелітополя, яка виходила 31 рік, зупинила роботу через погрози і тиск. Доступ до сайту журналісти та редактори також втратили - на нього скоєно хакерську атаку.
"Це не було захоплення мене як блогерки, це було захоплення дитини, чий батько має доступ до газети, яка 30 років розповідає містянам правду. Я була як заручниця, бо так можна вплинути на моїх батьків", - сказала жінка під час ефіру.
За її словами, за день до викрадення, до директора МВ холдингу приходили російські військові з пропозицією працювати на них. Директор відповів, що треба порадитися з фондом, якому зараз належить холдинг. Після цього військові почали приходити в квартири журналістів видання, пропонуючи співпрацю.
Наступного ранку, 21 березня, спочатку викрали двох журналісток МВ та випускову редакторку, а потім видавця Михайла Кумока.
"Батько подзвонив мені і сказав, що сусіди бачили, як до нашого під'їзду йдуть військові. За п'ять хвилин телефон батька та мами був не в мережі", - розказала Тетяна. - Я позводила директору холдингу, оскільки у нього був зв'язок з тими, хто пропонував співпрацю, і сказала: "Щойно були захоплені два громадянина Ізраїлю і у тих, хто це зробив, є рівно 5 хвилин, щоби батьки вийшли на зв'язок і рівно година, щоби громадян Ізраїлю відпустили".
Не встигла Тетяна це сказати, як до її квартири підійшли військові. Про те, де вона мешкає у Мелітополі, знали лише її батьки. З'ясувалося, що військові прийшли з матір'ю Тетяни, щоби та вмовила дочку відчинити двері.
"Мама стучала у двері і говорила: Тетяно, будь ласка, відчини, вони просто хочуть з тобою поговорити", - описала Кумок.
Двері вона не відчинила, тоді військові взяли ключі від її квартири у матері, та почали відкривати замки. Однак один з замків неможливо відкрити ключом, якщо хтось зачинився у квартирі, тому військові знов сказали матері Тетяни просити дочку впустити їх.
На другий раз жінка відкрила двері. Російські військові одразу забрали всі гаджети у неї і відвезли до районної адміністрації, де знаходиться штаб російських військових.
"У машині я встигла поговорити з одним із військових. Він щиро вірить, що Зеленський розпочав війну з Росією. Мовляв, він навіть відео бачив, як той оголосив війну”,- розповіла Тетяна.
У штабі з Тетяною розмовляли переважно двоє військових, іноді приходив третій. Розмова тривала декілька годин. Її питали про ізраїльське громадянство, чому виходила на мітинги. Тетяна, у свою чергу, попросила їх назватися і пояснити, що вони роблять в Україні.
“Вони сказали, що Росія не захопила, а звільнила Мелітополь. І що вони прийшли звільняти нас від нацистів. Я порадила їм загуглити, хто такі нацисти. І розповіла, що ми вільні люди в демократичній країні, нас не треба ні від кого рятувати. Що навіть дискримінація російської мови – це міф, оскільки я сама нещодавно виступала в ефірі українського каналу 1+1, говорячи російською. Проте вони так і залишилися визволителями для себе і окупантами – для мене”, – розповідає активістка.
Тетяна запропонувала військовим дати їй інтерв' ю. Ті сказали, що порадяться з керівництвом. Для того щоби вийти на свободу, жінка мала підписати документ про те, що вона більше не буде займатися політичною діяльністю, ходити на мітинги чи організовувати їх онлайн чи офлайн.
Також Тетяні пропонували стати редакторкою їхнього російського видання, проте вона відмовилася. Активістка підписала документи, що стосувалися мітингів, бо, за її словами, зараз не бачить в мітингах сенсу. Вони з журналістами та сім'єю показали свою позицію: що чекають на порятунок, далі треба якось виживати.
Кумок підтверджує, що військові розмовляли з нею спокійно - без погроз і тортур.
Підписані документи
Не перший випадок, коли російські військові просять заручників підписати документи, які вони самі вигадали. Мер Мелітополя Іван Федоров розповів, що підписав документи перед тим, як його обміняли на дев'ятьох російських строковиків. Активістка Ольга Гасумова підписала документ про відмову організовувати, координувати і брати участь у різноманітних мітингах, а також згоду на інформаційне співробітництво та співучасть у денацифікації та демілітаризації.
Проте ніякої сили - юридичною чи політичної - ці папірці не мають, і наслідків для підписантів не несуть.
