У непідконтрольній частині Запорізької області російські солдати складають списки місцевих діячів для викрадення та розшукують журналістів, щоб примусити їх до співпраці або мовчання. Такі новини Мелітополя повідомляє Мелітополь.City з посиланням на Інститут масової інформації та міжнародну правозахисну організацію «Репортери без кордонів».
«Влаштовуючи полювання на українських журналістів, російська армія намагається залякати їх і примусити мовчати, якщо ті відмовляються поширювати кремлівську пропаганду. Ми нагадуємо російському уряду, що переслідування журналістів є воєнним злочином», – зазначила голова відділу «Репортерів без кордонів» у Східній Європі та Центральній Азії Жанна Кавельє.
«Репортери» нагадали, що запорізький новинний сайт 061.ua, що базується у Запоріжжі, 17 та 25 квітня отримував листи з погрозами від російського відправника. Отримує схожі повідомлення і незалежне видання Inform.zp.ua. Ці новинні ресурси також зазнають DDoS-атак, коли сайти навмисно перевантажують запитами на з’єднання, щоб заблокувати їх.
Крім того, в Мелітополі, Бердянську, Енергодарі й Токмаку російські військові «відвідували» журналістів, допитували їх і проводили обшуки, вилучали обладнання та в деяких випадках брали в полон, як це сталося з журналісткою інформаційного агентства УНІАН Іриною Дубченко. Її викрали 26 березня й не відпускали до 11 квітня.
Як зазначила представниця Інституту масової інформації у Запорізькій області Наталія Виговська, російські військові мають списки журналістів і активістів, за якими вони стежать. Так, 8 березня багатьох журналістів було одночасно взято в полон у Бердянську. Журналіст медіагрупи «ПРО-100» Сергій Старушко бачив, як військові допитували його колег, щоб дізнатись імена інших журналістів і внести їх до списку. Після цього військові можуть дістати їхні адреси з місцевих урядових баз даних, які на окупованих територіях перебувають під їхнім контролем.
Про використання подібних методів для переслідування журналістів та інших людей також повідомляли кілька іноземних репортерів і голова Запорізької обласної військової адміністрації Oлександр Старух.
Крім того, «Репортери» нагадали про редакторку сайту «РІА-Мелітополь» Світлану Залізецьку, яка змушена була залишити місто під чужим іменем, щоб уникнути потрапляння до цих «списків місцевих діячів на викрадення». Пізніше російські військові обшукали її дім у Мелітополі, забрали її хворого 75-річного батька і заявили, що відпустять його лише за умови, що вона до них приїде. Через два дні вони погодилися звільнити його; за це журналістка мала передати певній третій стороні управління сайтом. Втім, Світлану Залізецьку продовжують цькувати телефоном, поштою та в соцмережах і надсилати їй погрози, ідентичні тим, які отримують запорізькі сайти 061.ua й Inform.zp.ua.
Також залишила Мелітополь кореспондентка «Індустріального Запоріжжя» Катерина Даніліна-Левочко. 21 березня російські військові прийшли до помешкання її батьків, де вона прописана, щоб її заарештувати. Вони розпитували про її діяльність і Михайла Кумока, власника медіагрупи «Мелитопольские ведомости», з яким вона колись працювала.
Михайла Кумока, Евгенію Борян, редакторку газети «Мелитопольские ведомости», і двох журналісток видання, Юлію Ольховську та Любов Чайку, заарештували вдома одного і того самого дня та утримували кілька годин. Діяльність медіагрупи було припинено і її типографію закрито.
Редактор токмацької газети «Наше місто – Токмак» Віталій Голод розповів, що за два дні після того, як він виїхав до Києва, його будинок обшукали офіцери російських спецслужб, які забрали звідти документи та прилад для зберігання цифрових даних.
Усі друковані видання Мелітополя, Бердянська, Енергодара й Токмака припинили виходити, бо їхні редакції відмовилися співпрацювати з російськими військовими. На початку березня російська армія обірвала трансляцію українських телеканалів у цих чотирьох містах.
