Мелітопольська журналістка, директорка видання «Главная газета Мелитополя» та онлайн-медіа «Ріа-Мелітополь» Світлана Залізецька розповіла Мltpl.City подробиці викрадення її батька – 75-річного Йосипа Залізецького.
«Через проблеми зі зв’язком з батьками востаннє говорила дві доби тому. Вони були дома, нікуди виїжджати з міста не планували. А зранку 23 березня мені повідомили, що у будинку обшук. Туди зайшли озброєні люди у формі російських військових. Дома перевернули все догори, шукали мої особисті речі, фотографії, документи. Тоді ж забрали батька. Моя мама сказала їм, що мене немає у місті», - переповіла обставини події Світлана Залізецька.
Після того її батька увезли. Зв’язку з ним немає. Телефони у батьків журналістки відібрали. Рідним невідомо, де саме тримають чоловіка і з ким можна зв’язатися, щоби дізнатися про його стан та підстави для затримання.
Батькові журналістки 75 років, він давно на заслуженому відпочинку. До виходу на пенсію працював на заводі у місті Оріхів, був начальником цеху. Переніс інсульт, а мати журналістки - інфаркт.
«В мене є надія, що стійкий розголос допоможе звільнити мого батька із заручників, - каже Світлана. – Я прошу допомогти колег-журналістів, активістів, представників законної влади. Вдячна тим, хто вже відгукнувся, в першу чергу голові Національної спілки журналістів Сергію Томіленку».
Наразі Світлана не планує повертатися в Мелітополь, бо це загроза її власній безпеці та роботі видання, яке вона очолює.
«Наш сайт продовжить незалежну роботу, а для цього я сама та наша команда мають залишатися у безпечному місці. І нажаль, сьогодні це не місто Мелітополь», - говорить вона.
Раніше у Фейсбуці Світлана написал, що перед викраденням її батька російські військові намагалися вплинути на журналістку. Самопроголошена в.о. мера міста, яку призначили російські військові у той час, коли вони викрали чинного мера міста Івана Федорова, Галина Данильченко обіцяла журналістці за співпрацю кар'єру.
"Вона мені розповідала про те, яка кар’єра мене чекає у Москві, що треба мирно співпрацювати", - розповідає журналістка НСЖУ.
Після розмови з Данильченко з нею мав говорити комендант.
"Її [розмови] результат був прогнозований, тому я покинула місто. Інакше сиділа б у катівнях окупантів, як мер Іван Федоров (звільнений 16 березня, - авт), громадська активістка Ольга Гайсумова (звільнена 21 березня, - авт) та Сергій Прийма (дружина повідомила у Фейсбуці, що він звільнений, - авт), якого досі тримають у неволі. Я звертаюся до всіх своїх колег по НСЖУ, у всі міжнародні організації з проханням оприлюднити цей інцидент і допомогти звільнити з полону мого батька. Він переніс інсульт, мама пережила великий інфаркт із зупинкою серця. Такі методи впливу вважаю нацистськими. Якщо з моїми батьками щось трапиться, то це буде на совісті окупантів", - написала журналістка у соцмережі.
Тиждень викрадень журналістів
21 березня російські військові взяли у полон редакцію видання "Мелітопольські відомості": випускову редакторку Євгенію Борян, журналісток Юлію Ольховську та Любов Чайку, видавця Михайла Кумка, його дружину Віру Кумок та доньку Тетяну Кумок.
Журналісти пробули у заручниках понад шести годин, їх вмовляли до співпраці з російськими військовими. Редакція і члени родини Кумока відмовилися. Після цього їх відпустили, забравши телефони і комп'ютери. Однак доступ до сайту редакція втратила - на нього було скоєно хакерську атаку, повідомила редакція. Тому з 22 березня редакція припинила працювати. Закрилося найстаріше видання міста, яке існувало 31 рік.
Раніше 16 березня російські військові звільнили з полону мера Мелітополя Івана Федорова, якого викрали 11 березня. Його обміняли на дев'ятьох російських строковиків. 21 березня з полону звільнили Ольгу Гайсумову, яка організовувала мітинги за звільнення Федорова. Вона була в полоні дев'ять діб. Російські військові вивезли її за 25 кілометрів від міста і кинули посеред поля з мішком на голові. Федоров та Гайсумова не повернулися до Мелітополя.
Також у полоні залишаються інші учасники мітингів, священник та мешканці Мелітополя. За словами мера Федорова, військові викрадають всіх, кого захочуть.
