Нещодавно в соцмережах з'явилася новина про те, що на одній з піщаних плит Кам’яної Могили зберігся автограф нашого земляка, героя Другої світової війни Петра Сизова.
Кам'яна Могила - пам’ятка прадавнього мистецтва, в гротах і печерах якої містяться кілька тисяч петрогліфів – наскальних малюнків стародавніх людей. Вони датуються від епохи пізнього палеоліту та охоплюють величезний період від XXIV-XX тисячоліть до н.е. до XI-XIII століть нашої ери. І новина, що серед унікальних малюнків пращурів зберігся автограф воїна-визволителя Мелітопольського краю, змусила засумніватися в її правдивості.
Розвіяти сумніви сайт MLTPL.City вирішив безпосередньо у співробітників музею, звернувшись до завідуючої відділом історії Національного історико-археологічного заповідника "Кам'яна Могила" Ольги Заматаєвої.
- Так, такий автограф існує і, швидше за все, він належить Герою Радянського Союзу Петру Сизову, який був уродженцем села Терпіння, розташованого недалеко від Кам'яної Могили. Накреслено чимось гострим прізвище та дата: 07.1943 року. Визвольні бої почалися восени, імовірно, він був тут, щоб зв'язатися з місцевими партизанами або розвідати вогневі точки супротивника, - розповіла нам Ольга Вікторівна. - Наукові дослідження на території приділяють увагу історії і розвитку стародавнього наскального живопису, а цікавий для нас автограф для науковців є вже сучасним малюнком. Петро Сизов з дитинства знав цю місцевість і бував на Кам’яній Могилі, тому можна припустити, що саме ним залишений цей напис.
- А може це бути «автографом» якогось Васі та як багато на плитах творчості наших сучасників?
- Таких випадків майже не існує, і це дуже нас тішить. Зараз Кам'яна Могила віднесена до об'єктів культурної спадщини України і до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Значно зросла культура відвідувачів, і вони розуміють важливе значення Національного історико-археологічного заповідника. А біля того напису, що вас зацікавив, є ще один, який погано проглядається: "Николай _ _ _ _ _, 1943 год". Його міг залишити товариш Петра Сизова, з яким він був на завданні. Все можливо: дати збігаються, це все ще буде вивчатися. Поки що ця частина плити заросла мохом, написи погано видно, але ми показуємо їх під час екскурсій відвідувачам, що цікавляться написами, - відповіла Ольга Заматаєва.
Так що версія, що багнетом на плитах Кам'яної Могили видряпані під час війни у 1943 році автографи героїв-визволителів, має право на життя, підтвердженням цього повинні зайнятися фахівці. Сподіваємося, що ця, одна з тисяч, таємниць унікального заповідника буде науковцями розкрита найближчим часом.
Для довідки:
Петро Іванович Сизов народився 26 січня 1909 року в селі Терпіння нині Мелітопольського району Запорізької області в родині селянина. Закінчив в 1938 році Ленінградську вищу комуністичну сільськогосподарську школу. З березня 1939 року по листопад 1941 року працював в облземвідділі, облсільгоспхімпостачанні, в облстатуправлінні міста Запоріжжя, з грудня 1941 року працював заступником начальника Хорезмського облстатуправління міста Ургенч Узбецької РСР. У Радянську Армію призваний з липня 1942 року.
Закінчив Харківське військово-політичне училище. З квітня 1943 року воював на Південному, 4-му Українському і 1-му Прибалтійському фронтах.
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоної Зірки, медалями. Похований на військовому кладовищі міста Пагегяй Шилутського району (Литва). «За мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецькими загарбниками», гвардії капітану Петру Сизову 24 березня 1945 року було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Його ім'я носить одна з вулиць міста Ургенч, вулиця і школа в селі Терпіння Мелітопольського району.
Наказом міністра оборони СРСР навічно зарахований до списків військової частини.
Фото і інформація надані фахівцями Мелітопольського міського краєзнавчого музею та Національного історико-археологічного заповідника "Кам'яна Могила", а також фото Ірини Левченко та Діляри Кудусової.
