5 вересня, в краєзнавчому музеї пройшла зустріч змінотворців за темою: «Болгаристика — наука про Болгарію». Захід відбувся в рамках проекту «Український Букет Народів», що має на меті створенні інтеркультурних путівників Україною.
Головним спікером зустрічі став доцент, директор Центру болгаристики МДПУ імені Б. Хмельницького Сергій Пачев. Він розповів про те, що це за наука така болгаристика, що вона вивчає і чим саме займається Центр болгаристики.
Сергій Пачев розповів про те, що це за наука така болгаристика
Центр болгаристики працює в Мелітополі з 2008 року. Він досліджує етнічну спільноту болгар Північного Приазов'я — традиції, культуру, фольклор, історію та сучасність. Центр активно спілкується та співпрацює з болгарськими культурними товариствами, науковими установами з Болгарії, України та Молдови. Сергій Пачев розповів, яку роль центр болгаристики і він сам відіграли у встановленні побратимських зв'язків з болгарським містом Сливен — як це сталося, коли і що цьому сприяло.
Сергій Пачев подарував книжки з болгаристики музею
- В нас періодично студенти захищають дипломні роботи з болгарської проблематики, розповідає Сергій Пачев. - В нас ще є інший напрямок — вивчення болгарської мови. Це стало зараз дуже популярним, бо деякі студенти влітку підробляють на болгарських курортах. Так би мовити, проходять практику та одночасно заробляють гроші. Тому цікавість серед студентів є. Чотири наші студенти закінчили аспірантуру. На жаль не в нас, а в інших вузах. Двоє закінчили аспірантуру в Болгарії. Також захищена одна кандидатська дисертація. Робота іде.
При центрі з 2002 року згідно угоди між українським і болгарським міністерствами освіти та науки діє Лекторат болгарської мови, літератури та культури. В ньому в різний час працювали також і болгарські колеги. Зараз, наприклад, працює доктор Красиміра Колєва, що під час зустрічі була на зв'язку з Болгарії та поздоровляла колег і побажала їм успіхів.
На зустрічі були присутні студенти педуніверситету та всі, хто цікавиться болгарською культурою.
Марія Косяченко - головна героїня наступної книги Центру, розповіла про те, як в неї з’явилася ідея записати історію свого роду, яка більша за родинне дерево і є не просто переписом родичів, предків, нащадків. Марія Дмитрівна взялася записати все про свій рід, характери й головні риси своїх пращурів. Вона вважає це своїм призначенням. Вона побажала і всім присутнім цікавитися своїм корінням.
Фото Юлии Ивановой
